Середньовічний Хотин

Звісно всі дослідники, що висувають будь яку програму всесвіту чи людини, намагаються спиратися на якісь докази і умоглядні моделі, які б принаймні не виглядали внутрішньо суперечливими. Було б добре віднайти математичну модель з кількісними показниками, які б підтверджували нашу ідею, але суспільство і історія не є породженням людського розуму, як літак, наприклад, а Бог, як відомо, уникає використання занадто явних математичних моделей в Своїх побудовах. Чим дужче ми намагаємось знайти математичну, кількісно-якісну модель всесвіту, тим розгубленішими ми стаємо і ображаємося на Бога, бо, здається Він знущається з нас, водить нас за ніс, виводячи нас за межі мови, якою можна було б висловити чи описати наші найновіші знахідки.

Після цього співається гімн та три псалми. Пізніше звучить фрагмент з Писання, який проголошує читець і йому відповідає народ. Коротке відпущення завершує богослужіння.

Отже, ми живемо всередині трьох революцій, що тривають, і всі вони спрямовані на вихід із Середньовіччя до Модерну.

Ці факти свідчать про різноетнічність населення в цьому регіоні в середньолатенський період. В моїй статті «Етногенетичні процеси на Західному Поліссі і Західній Волині (скорочено — Західнополісько - Волинський регіон) із середньолатенського періоду по раннє Середньовіччя» [7] етногенетичні процеси, що відбувались на цій території і впродовж цього хронологічного простору на основі типологічного методу були класифіковані за рівнем їх масштабу: великий масштаб, середній масштаб, малий масштаб і були обгрунтовані критерії такого поділу. Але в результаті подальших досліджень був виокремлений ще один масштаб, який вищий за середній і нижчий за великий (проміжний) і до нього відноситься виникнення райковецької етнокультурної спільноти. Поглиблене вивчення історії виникнення празької етнокультурної спільноти привело до висновку, що цю історичну подію слід відносити до великого масштабу.

Епоха Середньовіччя не залишила жодних фактів про існування такого явища як реклама. Оскільки весь устрій ґрунтувався на натуральному господарстві, не було жодної потреби у рекламі. Лише у Х – ХІ столітті зі зростанням населення у містах відродився інститут глашатаїв.